Історія нашого національного вбрання сповнена глибоких традицій та дивовижних таємниць, чимало з яких нам ще належить розгадати. Українська вишиванка — не лише стильне вбрання, а й певний культурний код та духовний оберіг. Пропонуємо вам дізнатися кілька цікавих фактів про вишиванки
1. Чим сорочка біліша — тим чоловік добріший. У наших предків своєрідним тестом на готовність до одруження вважалося вміння нареченої вишити сорочку для себе та свого обранця. Вишиванка вважалася справою не для чоловічих рук, її вишивали лише жінки. У цьому ритуалі є певне сакральне значення. Таким чином майбутня наречена підтверджувала міцність своїх почуттів, а вишита її руками сорочка вважалася такою, що містить потужний емоційний заряд та сильну енергетику. Здавна вірили: наскільки білою буде весільна сорочка для молодого, настільки добре цей чоловік ставитиметься до своєї дружини впродовж подружнього життя. Нині прогресивне жіноцтво значно менше займається рукоділлям, проте подарована вишита сорочка сьогодні теж свідчить про серйозність почуттів: таку особливу річ не станеш дарувати абикому.
2. Іван Франко був знатним модником і любителем вишиванки. У творчому доробку письменника є вірш “Сідоглавому”, де автор критикує позірність так званих патріотів, для яких любов до Вітчизни виявляється лише в зовнішніх ознаках. Йдеться, зокрема, про такі рядки: “Бо твій патріотизм — празнична одежина, а мій — то труд важкий, гарячка невдержима". Звичайно, зацитований уривок не стосується самого Івана Яковича, який проявив себе також і як знатний державний діяч. Іван Франко відомий і тим, що доречно комбінував вишиваний одяг із повсякденним убранням. Національну сорочку він одягав під піджак, і саме в такому образі письменник зображений на двадцятигривневій купюрі.
3. Жіночий аксесуар до вишиванки — вінок із квітів та зелені — теж має свої секрети. Цю прикрасу у давнину дівчата одягали разом із вишиванкою, коралями та іншими оздобами. Упродовж двох останніх років вінок знову переживає своє відродження, щоправда, тепер у пошані його раціональні штучні варіанти, не такі досконалі, як живі. Предки у деяких регіонах мали перестороги щодо несправжніх вінків: у певних місцевостях вважалося, що такі квіти заряджені недоброю енергією, вони начебто лише смерть можуть прикрасити. Однак взимку ставлення до штучних квітів було поблажливішим.
Ця деталь жіночого гардеробу був частиною невербальної мови дівчини. Квітів у ньому мало бути не більше як 12 різних, кожна відповідала за певну людську чесноту. Вінку личить бути з прикрасами — стрічками. Вони мали бути трохи довшими, ніж волосся дівчини, — аби вберегти її від злого ока. Популярний на хвилі патріотизму блакитний колір стрічок означав те, що володарка такого вінка є сиротою, і розраховує на підтримку й розуміння оточуючих. І вінки, і стрічки свідчили, що дівчина на виданні, інші представниці жіночої статі такими аксесуарами себе не прикрашали.
4. Найперші вишиванки на території сучасної України наділялися глобальним сакральним змістом. Відповідно до цих релігійних вірувань наші предки й оформлювали своє вбрання. Так, сорочки найбільше вкривали орнаментом там, де тіло вважалося найменш захищеним: на комірах, на рукавах, на подолі. Окремі вишиванки люди мали для релігійних святкових подій та ритуалів.
5. Існує легенда, яка свідчить про вишиту сорочку як запоруку міцного кохання між подружньою парою. За переказами, чумаки довіряли вишити сорочку лише одній обраній дівчині. Таким чином між парою встановлювався міцний зв'язок, чумак доводив вірність своїй обраниці.
І ще один достеменний факт: найкращий інтернет-магазин, де можна обрати будь-які вишиванки - тут! :)