Вишивка: техніки вишивання

За способом нанесення стібків (заданого розміру чи довільного) усі вишивальні техніки можна поділити на рахункові і не рахункові (довільні). У літературі про вишивку зустрічаються різноманітні варіанти класифікації технік.

В Україні зафіксовано більше 100 технік вишивання. Оскільки багато способів нанесення узорів на тканину відрізняються один від одного лише незначними деталями, то це дає можливість об’єднати їх у групи, скажімо, мережки, різні змережувальні шви та ні. Крім того, усі способи творення узорів на тканині групують у три блоки:

-          позитивний однобічний (хрестик, поза голковий шов, колодки тощо);

-          позитивно-негативний двобічний – спосіб нанесення стібків, коли на зворотному боці утворюється візерунок – негативний відбиток узор з лицевого боку (низинка, занизування);

-          позитивний двобічний – це вишивка, коли на лицевому і зворотному боці спостерігається ідентичний узор (качалочки, кривулька, верхоплут, лиштва, штампівка, виколювання).

Деякі дослідники народної вишивки поділяють техніки вишивання на «глухі» і «прозорі». Глухими названо техніки, якими декорують тканини суцільним зашиттям. Під час вишивання прозорими техніками виникає необхідність розділити фактуру тканини, витягнувши нитки основи чи піткання (мережки, вирізування, виколювання). –>>